Розвиток мовлення дитини: дві мови з перших слів і легкий старт у новій країні

Дві мови не плутають малюка, а тренують увагу й уміння зрозуміти співрозмовника. Що з'ясували вчені з Канади, США, Німеччини й України і як це допомагає родині в новій країні.

Докладно

Розвиток мовлення дитини, яка з перших місяців чує дві мови, йде тим самим шляхом, що й у малюків з однією мовою: гуління, лепет, перші слова, перші фрази. Різниця в тому, що все це відбувається одразу двома мовами, а мозок малюка довше лишається відкритим до нових звуків. Для родини, яка живе в Польщі, Німеччині чи Чехії або тільки готує переїзд, це добра новина: друга мова в дитинстві не гальмує мовлення, а дає дитині фору в школі, у дружбі з місцевими і згодом на роботі. Нижче - етапи мовлення з двома мовами, числа й висновки досліджень із Канади, США, Німеччини та України і те, що з них випливає для вашої родини.

Розвиток мовлення дитини з двома мовами: етапи від народження до трьох років

Народження: дві мови вже знайомі. Новонароджений відрізняє мови за ритмом і мелодією, які чув ще до народження. Канадські психологи Кріста Баєрс-Гайнляйн, Трейсі Бернс і Джанет Веркер (Psychological Science, 2010) показали: немовлята, чиї мами під час вагітності регулярно говорили англійською й тагальською, однаково охоче слухали обидві мови і при цьому розрізняли їх між собою. Інтерес до двох мов не означає, що дитина їх плутає.

Від 4 до 12 місяців: лепет і широке вікно для звуків. Команда Лори-Енн Петітто (Brain and Language, 2012) стежила за роботою мозку немовлят у 4-6 і 10-12 місяців. Старші малюки-білінгви зберігали чутливість до звуків чужої мови тоді, коли однолітки з однією мовою вже не розрізняли їх. У віці лепету мозок дитини з двома мовами довше тримає двері відчиненими для нових звуків, і це стає в пригоді, коли в її житті з'являється третя мова.

Перші слова: кожна мова у свій строк. Петітто з колегами (Journal of Child Language, 2001) рік знімали на відео шістьох дітей, які з народження росли з двома мовами. Перші слова та інші ранні етапи мовлення прийшли в кожній мові водночас і в той самий час, що й у дітей з однією мовою. Вже з перших слів діти знали пари перекладів, тобто як та сама річ звучить обома мовами. Висновок авторів: «the capacity to differentiate between two languages is well in place prior to first words», тобто здатність розрізняти дві мови є в дитини ще до перших слів. А те, наскільки діти змішували мови в одному реченні, залежало від того, як часто змішували мови самі батьки.

Від двох до трьох років: словник. Еріка Гофф і колеги (Journal of Child Language, 2012) порівняли дітей від 1 року 10 місяців до 2 років 6 місяців. В окремо взятій мові діти з однією мовою часто були попереду, але загальний словник двома мовами в білінгвів виявився «comparable on a measure of total vocabulary», тобто порівнянним за загальним запасом слів. Тому оцінювати мовлення дитини-білінгва варто за обома мовами разом: слова українською і слова мовою країни складаються в один словник, і саме його порівнюють із нормою віку.

Скільки має звучати кожна мова

Сама присутність двох мов у домі ще не робить дитину білінгвом. Важить частка часу, яку дитина проводить у кожній мові. Психологи Плейс і Гофф (Child Development, 2011) попросили мам 29 дворічних дітей віком 25 місяців, які росли з іспанською та англійською, вести щоденники: хто, коли і якою мовою говорив із дитиною. Відносна кількість спілкування кожною мовою передбачала, як дитина нею володіє. Значення мали також кількість різних співрозмовників і частка мовлення носіїв мови.

Українське дослідження Ольги Шевчук-Клюжевої з Київського університету імені Бориса Грінченка (Cognitive Studies | Études cognitives, 2023) охопило київські родини з дітьми дошкільного віку. У ньому простежено зв'язок між мовною поведінкою батьків і мовними практиками дітей: малюки говорять так, як із ними говорять удома. Для родини за кордоном звідси простий висновок. Українська залишається, якщо нею живуть удома щодня, а мова країни приходить із садочком, школою і друзями на майданчику.

На практиці працюють прості домовленості: одна мова за сніданком і перед сном, інша в садочку і на гуртках, книжки й пісні обома мовами, дзвінки бабусям і дідусям українською. Чим більше людей говорить із дитиною кожною мовою, тим краще: сусідка, вихователька, тренер, друзі родини.

Якщо переїзд тільки попереду, мову країни варто впустити в дім ще до нього. Кілька пісень, назви іграшок і продуктів, прості привітання, які дитина почує першого дня в садочку, знімають частину напруги нового місця. А коли родина вже на місці, допомагає ритуал після садочка: дитина розповідає про свій день тією мовою, якою їй зручно, а батьки слухають і перепитують українською. Так обидві мови отримують свій час, і жодна не стає мовою лише для занять. Якщо вас турбує мовлення дитини, порадьтеся з логопедом або педіатром і розкажіть, що дитина розуміє й говорить обома мовами разом.

Увага, пам'ять і вміння зрозуміти іншого

Дві мови тренують не тільки мовлення. Ралука Барак і Еллен Бялисток (Child Development, 2012) порівняли 104 шестирічних дітей у чотирьох групах: англомовних однолітків і три групи білінгвів, у яких до англійської додавалася китайська, французька чи іспанська. У завданні на керування увагою всі групи білінгвів показали подібні результати й випередили дітей з однією мовою. Перевага не залежить від того, які саме мови в дитини.

Ще одна сторона - розуміння співрозмовника. Команда Кетрін Кінцлер із Чиказького університету (Psychological Science, 2015) дала дітям завдання, у якому треба було стати на місце дорослого, щоб зрозуміти, що він має на увазі. Діти з однією мовою значно частіше помилялися. А діти, які лише чули другу мову навколо себе, впоралися так само добре, як білінгви. Для малюка, який після переїзду вперше заходить у садочок, це вміння важить не менше за словник: він швидше розуміє, чого хочуть вихователька й нові друзі.

Третя мова цю перевагу не забирає. Грегорі Поарх і Джанет ван Гелл (Journal of Experimental Child Psychology, 2012) перевірили німецьких дітей 5-8 років: тих, хто вчить англійську, німецько-англійських білінгвів, трилінгвів, у яких до німецької й англійської додавалася ще одна мова, і однолітків з однією мовою 6-8 років. Білінгви й трилінгви краще розв'язували конфлікт у завданні на увагу, ніж діти з однією мовою.

Школа в новій країні: перший рік і вікно для мови

Початок школи - навантаження для кожної дитини, а в новій країні тим більше. У дослідженні Г. Б. Цяпець (Фізіологічний журнал, 2008) дітей з однією і з двома мовами порівняли на початку навчання за варіабельністю серцевого ритму, тобто за тим, як організм справляється з навантаженням, і за готовністю до школи за тестом Керна-Йірасека. Висновок у резюме праці: «Bilinguals in the beginning of school year had better adaptational reserve than monolingual fellows», тобто білінгви почали навчальний рік із кращим запасом адаптації. Висока готовність до школи збігалася з вищим запасом адаптації.

Чому мову країни краще починати рано. Джошуа Гартшорн, Джошуа Тененбаум і Стівен Пінкер (Cognition, 2018) проаналізували відповіді 669 498 людей і з'ясували, що здатність засвоювати граматику нової мови зберігається майже до 17,4 року, а потім поступово знижується. Дитина, яка переїжджає в п'ять чи сім років, має попереду роки в цьому вікні, а дорослі батьки вчать ту саму мову вже після нього.

Переїзд: навчання, робота і своє коло

Найдовший слід ранньої мови видно через десятиліття. Економісти Гойт Блейклі і Аймі Чін (Review of Economics and Statistics, 2004) вивчали дорослих, які приїхали до США дітьми. Володіння англійською мало значний позитивний вплив на їхній заробіток, і значною мірою через освіту: хто раніше заговорив мовою країни, той довше вчився. Автори також підтверджують, що молодші діти засвоюють мови легше, ніж старші.

Наступна праця тих самих авторів (American Economic Journal: Applied Economics, 2010) на даних перепису 2000 року показала, що володіння англійською підвищує ймовірність шлюбу з людиною іншого походження і для частини приїжджих знижує ймовірність жити в етнічному анклаві. Мова, засвоєна в дитинстві, виводить людину з кола «тільки своїх» до місцевих друзів, сусідів і колег.

Друга мова має і пряму ціну на ринку праці. Альберт Саїс і Елена Соідо (Review of Economics and Statistics, 2005) оцінили надбавку до зарплати для випускників університетів у США, які говорять другою мовою, у 2-3 %. Дитина, яка росте з українською, мовою країни переїзду й англійською, отримує цю перевагу з дитинства, без дорослих курсів і екзаменів.

Чотири-п'ять мов із дитинства: як це влаштувати вдома

Українська родина в Польщі чи Чехії часто вже має три мови: українську вдома, мову країни в садочку і англійську, яку дитина чує від дітей з інших країн. Четверта й п'ята мова додаються за тим самим правилом, що й друга: регулярна зустріч із кожною мовою і живе спілкування. Мовам, яких немає ні вдома, ні в садочку, потрібне своє місце в розпорядку дня: пісня зранку, гра за вечерею, кілька нових слів перед сном.

Саме так побудовано Tatako, застосунок для батьків, чий малюк росте з двома мовами. Урок веде мама чи тато: дитина чує слово, знаходить його на малюнку і вимовляє сама. Близько п'яти хвилин на день, усе на слух, читати нічого не треба. Українська залишається мовою родини, а англійська додається короткими моментами; Tatako — англійська з перших слів. Принцип простий: п'ять хвилин щодня дають більше, ніж година в суботу. Як домовитися вдома, коли мови змішуються, розповідає стаття дитина білінгв.

Як Murblz допомагає родинам із дітьми

Murblz супроводжує родини, які переїжджають із дітьми: підбираємо країну й підставу для посвідки на всю родину, готуємо документи дітей і плануємо запис у садочок чи школу до початку навчального року. Про документи дитини читайте в статті подвійне громадянство дитини, про підстави для життя в Німеччині - у статті посвідка на проживання в Німеччині, про Польщу - у статті карта побиту в Польщі. Вартість супроводу - за запитом у менеджера.

Часті запитання